Завдання 3. В лабіринтах домашньої аптечки

Синтетичні лікарські препарати

Ми вже не уявляємо наше життя без синтетичних лікарських препаратів - вони наші
союзники в боротьбі з хворобами. З появою й застосуванням синтетичних лікарських
засобів настала нова епоха охорони здоров’я.

Синтетичні лікарські засоби - одне з найвизначніших досягнень синтетичної
органічної хімії. Завдяки їм стало можливим виліковування багатьох недугів, які раніше
були фатальними для хворих (як-от, чума, холера тощо). 1865 року англійський хірург
Джозеф Лістер уперше використав під час операції карболову кислоту (фенол) для
дезінфекції інструментів і рук хірурга.

Це істотно зменшило смертність поміж хірургічних хворих, оскільки запобігало бактеріальним інфекціям. Така лікарська новація врятувала мільйони людських життів.
Зауважмо, що фенол - отруйна речовина, небезпечна для здоров'я, тож згодом на
зміну цьому антисептику прийшло нове покоління дезінфікувальних засобів. Сучасні
антисептики містять як природні, так і синтетичні органічні речовини. Наприклад,
спиртовий розчин синтетичного барвника брильянтового зеленого має антимікробну дію.
Його застосовують зовнішньо в разі легких гнійно-запальних процесів шкіри, а також для
обробки операційного поля, шкірних покривів після операцій та травм.
За часів Гіппократа кількість описаних ним лікарських засобів сягала двох сотень.
Наразі їхня кількість у тисячі разів більша. У цьому фармацевтичному розмаїтті експерти
виокремлюють «першу десятку» препаратів, що стали справжнім проривом у науці
лікування і медичній практиці. 

Сьогодні ми маємо з'ясувати які речовини належать до синтетичних лікарських засобів, дослідити їхній хімічний склад, корисну та шкідливу дію на організм людини; розкрити можливості застосування нових синтетичних лікарських препаратів; ознайомитись із правилами застосування ліків. А також навчитись аналізувати, висловлювати власні

думки; формувати уявлення про цілісність світу, бережне ставлення до власного здоров’я.

Знеболюючі і жарознижувальні лікарські засоби

Кожному з вас, мабуть, знайомі такі ліки, як аспірин, анальгін, пірамідон (амідопірин).
Ці сполуки відносяться до групи ненаркотичних анальгетиків: вони не чинять седативної
та снодійної дії, не викликають ейфорії (як наркотики), до них не розвивається звикання.
За хімічною структурою їх можна розділити на похідні саліцилової кислоти (аспірин,
саліцилат натрію й ін.) і піразолона (амідопірин, антипірин, анальгін, бутадіон).
Усі ці речовини характеризуються трьома типами дій: анальгізуючою (знеболюючою),
протизапальною і жарознижувальною. Механізм знеболювання пояснюється
блокуванням, на «шляху проведення» больових імпульсів на рівні закінчень чуттєвих
нервів.
Механізм протизапальної дії анальгетиків пов’язують з їх антагонізмом до так званих
«речовин запалення».
В основі жарознижувальної властивості цих сполук лежать процеси інгібіювання
(уповільнення) дії сполук, що чинять пірогенний вплив на центр теплорегуляції
гіпоталамуса. Зниження температури тіла є результатом тепловіддачі внаслідок
розширення кровоносних судин шкіри і потовиділення.

Історія препарату аспірин - одна із найтриваліших і найуспішніших у фармакології

Популярне знеболювальне (анальгетик), розроблений в 20 столітті  

Відеоролик «Аспірин» переглянути

  Лікар радить...переглянути


Європейська якість лікарських препаратів в Україні  переглянути

Пізнавальною буде інформація для майбутніх фармацевтів і не тільки.... детальніше

ПРОПОНУЮ ЗІГРАТИ В ГРУ "СОРТУВАЛЬНИК"

Розклади по різних пакетах лікарські речовини...